YouTube-канал, присвячений історії та мистецтву тематичних парків, став дивовижним освітнім ресурсом для розробників ігор. Це питання стало навіть більше цікавою темою після перегляду свіжого відео з каналу Defunctland, створеного анонімним автором, відомим під псевдонімом Кевін Перджер. Він детально занурюється в минуле таких гігантів, як Disneyland, Universal Studios та інших відомих парків розваг.
Канал Defunctland
Цікавість каналу виходить далеко за межі ігор. Дослідження Кевіна стосуються високорівневого дизайну, що дозволяє розробникам отримати знання, які неможливо знайти у підручниках з розробки ігор. В одній з його відео Кевін розглядає, як Disneyland використовує концепцію «weenies» – елементів, які привертають увагу глядачів і направляють їх рух в тривимірному просторі.
Хоча Disney зазвичай демонструє успішні елементи своїх парків, рідко діляться уроками від невдач. Нещодавня робота Defunctland акцентує увагу на провальній ініціативі Disney — створенні «живих персонажів», які, незважаючи на обіцянки, так і не встали в повний зріст.
«Живі персонажі» – це не просто анімовані істоти. Це спроби зробити вигаданих героїв живими, дозволяючи їм органічно взаємодіяти з відвідувачами. Вони нагадують неігрових персонажів (NPC) з відеоігор, але в реальному світі. Кевін характеризує цю ініціативу як «зламану обіцянку», оскільки Disney обіцяє заповнити свої парки такими персонажами, але їхня поява виявляється обмеженою.
Ці труднощі викликані численними факторами, такими як логістичні виклики та потреби інвесторів. У своїх відео Кевін детально аналізує історії невдалих персонажів і програми, які обіцяли багато, але фактично залишилися малозначними. Це дає розробникам ігор повчальні уроки щодо реалістичного дизайну NPC.
Важливо звернути увагу на те, як особистість персонажа та обізнаність аудиторії з ним впливають на їхню залученість до персонажа в парку чи грі. Наприклад, успішний проект «Turtle Talk With Crush» дозволяє глядачам спілкуватися з персонажем черепашки з «Знаменитого Немо», створюючи ілюзію живого спілкування завдяки комбінації технологій і ігрового дизайну.
Інтерактива з живими персонажами показує, як важливо враховувати настрої гостей та їхню реакцію. Досліджуючи цю динаміку, Кевін наголошує, що правильний вибір персонажа може значно поліпшити досвід взаємодії з гостями.
З іншого боку, дизайнерам варто бути обережними у плануванні взаємодій між персонажами та натовпами відвідувачів. Наприклад, забагато живих персонажів може відволікати від основного повідомлення або недосягнути бажаного ефекту занурення. Часом створення ілюзії процвітання штучних персонажів може спричинити зворотний ефект, адже гра на межі реальності потребує делікатного підходу.
Кевін звертає увагу на те, що, незважаючи на всі технологічні інновації, людський фактор залишається незамінним. Людські взаємодії, безумовно, додають відчуття дійсності та залучення, яке неможливо досягти з допомогою автоматизованих систем. І це є невід’ємною частиною досвіду, який буде актуальним як для тематичних парків, так і для відеоігор.
Таким чином, Defunctland відкриває небачений зв’язок між дизайном темпароків та відеоігор, надаючи розробникам цінні уроки про важливість контексту, людської динаміки і психології взаємодії. Завдяки цьому, студії можуть створювати більш захопливі і immersивні ігри, що враховують ці нюанси у власному дизайні.
