Столітня гіпотеза про те, що Бетельгейзе, десята за яскравістю зірка у нічному небі, має дуже близького супутника, була підтверджена дослідницькою групою астрономів на чолі з вченим з Центру космічних досліджень NASA в Кремнієвій долині, Каліфорнія. Результати дослідження, опубліковані в журналі The Astrophysical Journal Letters, містять статтю під назвою “Зображення зоряного супутника Бетельгейзе”.
Бетельгейзе та його супутник
Коливання яскравості та виміряна швидкість Бетельгейзе, найближчої до Землі червоної надгігантської зірки, давно надавали свідчення на користь того, що у неї є партнер, але яскраве випромінювання більшого світила ускладнювало прямі спостереження слабших сусідів.
Два нещодавні дослідження, проведені іншими командами астрономів, знову загострили увагу на гіпотезі про супутника, використовуючи більше 100 років спостережень Бетельгейзе для прогнозування місця та яскравості потенційного партнера.
Якщо менша зірка дійсно існувала, прогнози місця розташування вказували на те, що вчені мали всього кілька місяців для спостереження супутника на найбільшій відстані від Бетельгейзе, оскільки він обертався поблизу видимого краю надгіганта. Після цього їм довелося б чекати ще три роки, щоб він знову опинився з іншого боку, вийшовши з-під впливу яскравого світла більшої зірки.
Перші пошуки супутника проводилися за допомогою космічних телескопів, оскільки спостереження через атмосферу Землі можуть викривлювати зображення астрономічних об’єктів. Однак ці зусилля не виявили супутника.
Стив Ховелл, старший науковець Центру Ames, зрозумів, що наземний телескоп Джеміні Північ у Гаваях, один з найбільших у світі, у поєднанні з особливою високороздільною камерою, розробленою NASA, може безпосередньо спостерігати близького супутника Бетельгейзе, незважаючи на атмосферні викривлення.
Офіційно званий «інструментом спеклів Алопеке», цей вдосконалений зображувальний пристрій дозволив отримати тисячі коротких експозицій для вимірювання атмосферних перешкод у даних та усунення їх за допомогою детальної обробки зображень, що дало можливість отримати зображення Бетельгейзе та його супутника.
Команда Ховелла виявила дуже слабку супутню зірку точно в тому місці, де вона була передбачена, обертаючись дуже близько до зовнішнього краю Бетельгейзе.
Це відкриття близького супутника Бетельгейзе може пояснити, чому інші подібні червоні надгіганти зазнають періодичних змін у своїй яскравості протягом багатьох років.
Ховелл планує продовжити спостереження за зоряним супутником Бетельгейзе, щоб краще зрозуміти його сутність. Супутня зірка знову повернеться до найбільшої відстані від Бетельгейзе в листопаді 2027 року, коли її буде легко виявити.
