Загадкова країна, охоплена війною: Аналіз гри Hell is Us

Тьмяне світло лампи ледве прорізає темряву. Десь у кутку працює диктофон, записуючи кожне слово. Голос того, хто сидить за столом, сухий і спокійний, наче він чув безліч подібних історій. Голос іншого – трохи втомлений, проте переповнений емоціями, коли йдеться про пережите. Це не звичайна бесіда, а складення протоколу, де кожна фраза стає свідченням. Ідеться не про розслідування злочину, а про гру, складену з низки запитань та відповідей. Цю гру звуть Hell is Us.

Я ще не дійшов до фіналу й не бачив кінцевого розвитку подій, тому ці свідчення являють собою швидше всередині погляд на шлях, відкритий грою до цього моменту, аніж остаточний висновок.

— Ви серйозно? Вони забрали навіть карту? Як ти взагалі знав, куди йти?
— Я користувався лише словами людей, яких зустрів, та шматочками записок.

Карти та квести

Hell is Us обходиться без будь-яких зручних індикаторів. Тут немає карти, немає контрольних точок. Є лише компас, що вказує на сторони світу. Гравець змушений уважно слухати NPC, перечитувати численні записки, помічати написи на стінах і сліди архітектури. Це створює атмосферу справжнього розслідування: кожна підказка може стати ключом до розгадок.

Проте така концепція має свої недоліки – обсяг документів настільки великий, що іноді важко розрізнити важливе від другорядного. Відсутність чіткої мети в записах ускладнює процес, і покладаючись лише на пам’ять або інтуїцію, гравець опиняється серед розкиданих шматків змісту. Однак ці фрагменти добре впорядковані, і більшість часу подорож відчувається органічною та природною, наче ви свідомо знаходите те, що потрібно, або просто так складаються обставини.

Система сюжетних квестів побудована на серії розслідувань, що переплітаються одне з одним, іноді приводячи до нових напрямків. У кожного з них є власні докази, що допомагають зрозуміти, куди йти далі, що шукати і де це робити. Hell is Us не розставляє точки на карті, на всій тій глобальній карті зруйнованих територій країни Хадеа.

— Добре, як ти блукаєш без карти? Що ж це за земля? Що з нею сталося?
— Лихо. Воно розірвало Хадеа. І громадянська війна між релігійними групами лише посилює руйнування.

Біом де проходять дії

Після катастрофи, що отримала назву Лихо, Хадеа перетворилась на відкриту рану. Країна зазнала тотальної руйнації, деякі місця майстерно відтворені. Але цей світ не встиг заспокоїтися. Він наповнений дивними та небезпечними білими істотами, Лімбічними сутностями. Поряд із ними триває війна: люди розділилися на дві релігійні фракції та б’ються за уламки влади і власні вірування. Картину війни та її наслідків гра показує пушно і реалістично. Досвід, що переживають сьогодні українці, у деяких моментах може виглядати особливо важко та травматично.

Герой опиняється між двома загрозами: надприродними Лімбічними істотами та жорстокістю людей. Іноді небезпека від людей відчувається більш небезпечно, ніж від монстрів.

— Гаразд, а чим ти боровся? Чи є тут звичайна зброя?
— Вона відображає емоції світу. Замість звичних елементів, тут – відгуки людських переживань.

Зброя та атаки

Зброя в Hell is Us має тісний зв’язок зі стихіями, що втілюють людські емоції. Перш ніж впадати у звичний натовп мечів, сокир і алебард, варто зазначити, що у них є світіння, що підкреслює їх унікальність. Ефекти, які можливо накладати під час прокачки, змінюють ситуацію.

Rage — це лють, що вивільняється у агресивних атаках, які можуть швидко зламати оборону. Grief — скорбота, що завдає повільного, але невідворотного ураження. Ecstasy — екстаз, легкість та швидкість, які дозволяють робити ривки й комбінації. Terror — жах, що пригнічує і сковує супротивника. Прив’язана до стихії, зброя відкриває слоти для гліфів, що відповідають стихії.

Ці гліфи формують навички: щити, вибухові атаки, поступове виснаження супротивника та миттєві ривки. Є також нейтральні гліфи – рідкісні, але універсальні, що можуть бути використані для захисту і тактики. Яка цінність, наприклад, у вмінні відновлювати здоров’я. Гліфи мають різні ранги: базові, покращені та елітні, де кожне вдосконалення збільшує силу або швидкість відновлення від використання.

Спорядження, уміння, параметри

Прогресія не обмежується зброєю, захисна амуніція також є важливим елементом – спорядження, що надає бонуси до захисту, витривалості та пасивні ефекти, включаючи браслети, наручі, кільця, кольє тощо.

Реліквії надають додаткові пасивні та активні уміння. Вони діляться на два типи: пасивні діють постійно, підвищуючи витривалість чи силу, активні можна використовувати в критичні моменти разом із тими, що пропонує зброя, наприклад, для оглушення ворогів або повного відновлення всіх ресурсів.

Персонаж має три важливих параметри: здоров’я, витривалість і енергія. Гліфи використовують енергію, тоді як реліквії можуть її відновлювати або витрачати. Витривалість необхідна для блокувань та ухилень. Якщо здоров’я падає, страждає й витривалість. Це створює баланс: безумовно використати здібності не вийде, адже потрібно враховувати, що залишиться після боя з ворогом. У Hell is Us немає досвіду та рівнів. Артефакти, які ви знаходите у світі, гліфи для зброї, а також модулі для дрона формують ваше відчуття прогресії: ви знаєте, яку зброю варто використовувати проти якої загрози.

Дрон — ще один важливий елемент системи. Він підтримує тактику в бою, пропонуючи модулі (відволікання ворогів, додаткові здібності) та може допомагати в дослідженні світу. Все це створює складну систему виборів, де розвиток не вимірюється цифрами, а відчувається в самому процесі: у виборі зброї, стилю бою, комбінаціях гліфів і вибору реліквії для досягнення найкращого результату.

— І проти кого ти всі ці інструменти використовував? Хто твої вороги?
— У них ті самі стихії, що й у твоїй зброї.

Вороги

Вороги в Hell is Us можуть бути поділені на кілька типів. Загалом це білі безликі істоти різних форм, Порожні Ходяки. Деякі з них є гуманоїдами різних розмірів, інші ж виглядають незвично з чудернацькими віялами замість кінцівок. Рухи кожного типу теж різняться: швидкість і шкода також варіюються. До кожного з них потрібно адаптуватися. Деякі мають простий набір ударів, який легко парувати, тоді як інші вимагають складного таймінгу і доброї реакції.

Однак є й більш складні вороги. Багато з них – це Порожні Ходяки з прив’язаними сутностями Пелени. Коли ворог обличчястиме Пелену певної стихії, він отримує ауру, ставши невразливим, допоки не буде знищено саму Пелену. Різні кольори цих артефактів оживляють стихії, знайомі з гліфів для зброї: Лють атакує напрямую, Скорбота виснажує повільно, Екстаз забезпечує шокуючі ривки, а Жах паралізує і порушує ритм бою. Це вимагає зміни тактики: спочатку слід знищити сутність, обираючи правильну тактику та зброю, а лише потім добивати основного ворога. Фактично, кожна битва стає маленькою головоломкою, де потрібно обрати відповідний інструмент проти конкретного супротивника.

— Чи є взагалі сенс у цьому всьому, чи це просто мандрівка в руїнах без мети?
— Ця історія розгортається повільно, немов безкінечне розслідування.

Сюжет

Події розвиваються невимушено. Сюжет із більшою частиною чинить в бронетранспортері, що герой безуспішно привласнив у бійців спецназу, які знищили монстрів. Це не тільки машина – вона стає мобільною базою, а іноді навіть пасткою, де звучать голоси та приплітаються нові новини. Завдяки їй герой зв’язується з таємничою жінкою, яка вимагає повернення власного транспорту. Але чим далі сюди, тим більше вона розкриває деталей про те, що відбувається: про світ, про минуле героя і про саму катастрофу. Гра не дає прямих відповідей, лише натяки. Тому в сюжеті більше схоже на вскриття таємниць, ніж на линійний шлях розвитку подій. Розгадка секретів чекає в третьому акті.

— А яке враження від атмосфери? Чи хоч трохи вона дотягує до доброзичливості?
— Атмосфера тримає в напрузі без перепочинку. Вона холодна та відчужена.

Кожен момент у Hell is Us пронизаний відчуттям таємниці і тривоги. Навіть такі дрібниці, як предмети, які потрібно заздалегідь підготувати в слот, задають тон, адже без цього вони не спрацюють. Світ не шокує у відчиненні, він виганяє і випробовує, а невідоме минуле разом із незрозумілим майбутнім створюють постійне відчуття відчуженості. Це той випадок, коли атмосфера стає рушійною силою, що викликає страх, але й не допускає відволікання, підштовхуючи до дослідження та пошуку відповідей.

— То що ж це: насолода чи катування?
— Це розслідування, де кожна відповідь відкриває ще більше запитань.

Hell is Us не надає простих рішень і не дозволяє розслабитися. Вона вимагає уваги, терпіння і готовності до сумнівів. Будь-яке слово NPC може стати ключем, будь-яка записка – підказкою, а будь-яка тріщина в стіні – доказом. І навіть після фіналу в голові ще довго звучить відлуння цієї бесіди, ніби диктофон все ще діє, а слідчий продовжує ставити свої питання.