На цей час існує нестача розмічених корпусів текстів українською мовою, які необхідні для навчання великих мовних моделей.
Про це під час круглого столу «Креативні і дієві методи стимулювання вживання та розвитку української мови» в Укрінформі повідомив доктор технічних наук, професор та проректор з наукової роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського Сергій Стіренко.
«Основна проблема полягає в недостатній кількості розмічених текстів українською. Це критично, оскільки тексти, які нині генеруються українською мовою, переважно створюються через перекладачі з інших мов, головним чином з російської. Коли ми намагаємося перевести щось, наприклад, з французької, то спершу його перекладають на російську, а вже потім на українську. Зрозуміло, що такі переклади часто неякісні, оскільки включають кальки з російських слів. Тому, коли ми маємо посередні тексти, це створює серйозні проблеми та загрози», — підкреслив Стіренко.
Він також наголосив на необхідності створення якісної розмітки українських текстів для навчання нейромереж, які використовуються в області штучного інтелекту. У цьому процесі можуть брати участь студенти, викладачі лінгвістичних факультетів та інших навчальних закладів.
Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров зауважив на погіршенні ситуації із вживанням української мови в повсякденному житті. Він вказав, що в неформальному спілкуванні молодь частіше використовує російську мову, чим українську. Для вирішення цієї проблеми важливо розширити книговидання, зокрема виводити двомовні видання, такі як кримськотатарсько-українські або англійсько-українські.
Крім того, існує дефіцит термінологічних словників. Ректор КНУ повідомив, що цього року в Інституті філології запустили магістратуру з юрлінгвістики для навчання студентів якісному перекладу європейського законодавства.
Актриса театру і кіно Леся Самаєва зазначила, що під час викладання акторського курсу для дітей вона стикнулася з браком українських перекладів спеціалізованої навчальної та художньої літератури.
Український науковець і перекладач Максим Стріха підкреслив, що всі класичні тексти європейського канону вже перекладені українською мовою.
«Як перекладач, я можу стверджувати, що мені пощастило: я поставив крапку в перекладі ‘Кентерберійських оповідей’ Джеффрі Чосера. Цей текст був останнім з великих творів європейського канону, якого не було українською. На сьогодні практично всі важливі твори доступні українською, в тому числі і 13 або 14 перекладів ‘Гамлета’ Шекспіра», — зазначив Стріха.
Генеральний директор і художній керівник Національного академічного театру імені Лесі Українки Кирило Кашліков зазначив, що з початку повномасштабного вторгнення всі вистави театру йдуть українською мовою.
«Якщо до лютого 2022 року на сцені активно використовувалася російська, то зараз всі наші 51 вистава – це українська мова. Я вважаю, що це наше досягнення», — підсумував Кашліков.
Нагадаємо, Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» набув чинності 16 липня 2019 року. Цей закон підвищив статус української мови як єдиної державної і впроваджував свої норми поступово, щоб українська стала основною мовою в роботі органів державної влади, місцевого самоврядування та в інших сферах суспільного життя.
