Українські мультфільми пройшли шлях від радянських студій до сучасних інді-проєктів і масштабних міжнародних релізів. Анімація не завжди була популярною серед молоді, але сьогодні в час коли українське стає мейнстрімом, анімація показує себе. Тож представляємо добірку найяскравіших українських мультфільмів, які варто побачити кожному незалежно від віку.
“Мавка: Лісова пісня” (2023, реж. Олександра Рубан та Олег Маламуж)
Шекспірівське кохання між лісовою Мавкою та селянином Лукашем, які з різних світів. Та їх боротьба з лиходійкою Килиною, яка прагне заволодіти чарівним лісовим джерелом.
Фентезі, зроблене студіями Animagrad та FILM.UA Group, стало першим українським мультфільмом, який зібрав десятки мільйонів у світовому прокаті. За основу взято поему «Лісова пісня» Лесі Українки, але сценарій адаптовано для ширшої глядацької аудиторії, як магічну романтичну пригоду.
Мультфільм демонструє повагу до української міфології та природи. Візуально «Мавка» вражає деталізацією, анімацією волосся, води, лісу — усе виконано на рівні світових студій.
Окрема увага музичному супроводу: до проєкту долучилися Христина Соловій, гурт «Dakh Daughters», Артем Пивоваров, DakhaBrakha та інші. «Мавка» стала першим українським мультфільмом, що поєднав фентезі, національну естетику та індустрійну якість.
“Йшов трамвай №9” (2002, реж. Степан Коваль)
Пластилінова історія одного рейсу київського трамвая з усіма його голосами, пасажирами, емоціями та випадковими фразами.
Мультфільм створено у техніці stop-motion на студії «Магіка-фільм». Він отримав «Срібного ведмедя» на Берлінському кінофестивалі та став одним із найвідоміших українських короткометражних мультфільмів у світі. Весь звук це реальні записи з київських трамваїв. Степан Коваль тонко відтворив ритм міста, поєднавши гумор, ностальгію й соціальне спостереження. Кіно без чіткого сюжету, але з унікальним настроєм, є справжнім витвором міського фольклору.
“Я померла в Ірпені” (2023, реж. Дарина Фалілеєва)
Анімаційна сповідь художниці, яка пережила окупацію Ірпеня і перетворила власні щоденники в зворушливу розповідь про втрату дому, тіла і голосу.
Короткометражний арт-фільм, створений у змішаній техніці: графіка, колаж, ручне малювання, анімація та документальний звук. Авторка поєднує внутрішній монолог з образами руйнування й травми, що пронизують всіх українців. Фільм був представлений на провідних фестивалях світу (Annecy, DocuDays) і є першим прикладом жіночої особистої анімаційної рефлексії на тему війни в Україні. Камерна, але сильна робота про втрату і виживання через мистецтво.
“Як козаки…” (1967–1995, реж. Володимир Дахно)
Серія короткометражних мультфільмів про трьох невгамовних запорізьких козаків, які мандрують світом, варять борщ, грають у футбол, рятують принцес і долають ворогів.
Цикл створено на студії «Київнаукфільм». Усього вийшло 9 серій, кожна з яких окрема пригода без діалогів, але з виразними мімікою, музикою та комічними ситуаціями.
Мультфільм став культовим завдяки впізнаваним типажам, дотепному гумору та унікальній візуальній мові. Це яскравий приклад того, як на основі національного коду створити анімацію, зрозумілу в усьому світі. Відтоді козаки стали іконами української культури.
“Непотрібні речі” (2020, реж. Дмитро Лісенбарт)
Футуристична притча про світ, де роботи купують людей як домашніх улюбленців. Одного дня між штучним інтелектом і старим чоловіком зароджується справжній зв’язок.
Стильна анімація створена в копродукції України та Франції. Мультфільм показували на фестивалях Annecy, Clermont-Ferrand та DOK Leipzig. Візуально стрічка вражає футуристичним стилем і темною, але живою атмосферою. Це історія про самотність, про пам’ять, про технології і любов. Один з найглибших мультфільмів в історії української анімації.
“Кохання” (2019, реж. Микита Лиськов)
14-хвилинна безсловесна анімація, що складається з десятків сцен про любов абсурдну, тваринну, романтичну, зворушливу й комічну.
Мультфільм, що виглядає наче намальовано вручну, кадр за кадром, на папері. Це майже кліп ритмічний, насичений, візуально простий, але багатозначний. «Кохання» про повсякденне життя у Дніпрі, про секс, війну, ревнощі, маршрутки й політику. Це як реклама нашого пострадянського світу. Фільм отримав нагороди на українських та міжнародних фестивалях, а його стиль став впізнаваним для нового покоління української анімації. Це мультик для дорослих смішний, сороміцький і дуже справжній.
Українські мультфільми не просто спосіб візуального висловлення, а живий організм, що зростає, реагує і перетворює світ. Вона говорить без слів, але дуже точно. Вона вміє бути кумедною, глибокою, сумною, ніжною, критичною і водночас щиро українською. Ці українські мультфільми не лише для дітей. Вони для кожного, хто хоче побачити свою країну зсередини через ліс, трамвай, обійми, пластилін, пікселі, тишу, грім і любов.
