Як конфлікт в Україні змінив уявлення про військовий обман
Не так давно аналітичний центр New America випустив доповідь «Майбутнє обману у війні: уроки з України». У цьому документі експерти з Future of Security досліджують, як військове протистояння в Україні трансформувало саме поняття військового обману.
Обман як технологічна дисципліна
На думку авторів, нинішній обман уже не є лише засобом пропаганди, а перетворився на складну технологічну дисципліну, де дезінформація, кібероперації і штучний інтелект функціонують як єдине ціле.
Зокрема, штучний інтелект, дрони і сенсорні технології суттєво змінили уявлення про обман — від маскування позицій до генерації хибних реальностей у інформаційній та тактичній сферах.
Зараз українсько-російська війна стала ключовим випробувальним полем для нового виду конфлікту. Москва зуміла інтегрувати інформаційні, технічні та психологічні операції в єдину стратегію. Вже на початку вторгнення російські медіа почали поширювати відео, які нібито демонстрували «українські обстріли цивільних», але були зняті на інших територіях раніше, наприклад, у Сирії або на Донбасі, з подальшою обробкою під актуальні події.
Інструменти розповсюдження
Такі матеріали миттєво розповсюджувалися через Telegram та проросійські інформаційні канали, створюючи враження «доказів». Українські OSINT-групи не раз виявляли ці підробки: відео часто містили метадані з інших місцерозташувань, а тіні та звукові ефекти не відповідали реальності. Це було не тільки пропагандою, а спробою контролювати дії противника і населення, призначеною для зниження довіри до інформації.
Ще одним прикладом є серія фальшивих відеоматеріалів, у яких украй представлено «здачу» українських гарнізонів, що були створені за допомогою генеративного штучного інтелекту. Кілька подібних deepfake-видео з’явилися у 2022 році на зламаних медіа-ресурсах. Мета полягала у викликанні паніки й підриві довіри до вищого командування.
Маніпуляція технічними даними
В технічному аспекті обман намагався маніпулювати технічними даними. Росія широко вдавалася до GPS-спуфінгу, аби створити хибні супутникові сигнали, що дезорієнтували дрони та навігаційні системи. Такі дії фіксувалися в Чорному морі, поблизу Криму та на фронті у Запорізькій області.
Безпілотники отримували неточні координати і «змінювали» свої позиції на десятки кілометрів.
Ще одна форма – sensor spoofing, при якому імітувалися радіосигнали техніки, що не існує. В декількох випадках українські військові фіксували «сліди» дронів, які зникали одразу після запуску перехоплювача. Мета таких операцій полягала у спонукання противника витратити ресурси, розкрити свої позиції або змінити напрямок атак.
Ці операції змушували українські війська витрачати енергію на перевірку хибних цілей. Подібні технології базуються на простих алгоритмах, але їхня ефективність зростає саме завдяки штучному інтелекту, який дозволяє швидко генерувати численні хибні сигнали. New America називає це «цифровим камуфляжем», що діє не на зір, а на сенсори та системи аналізу.
Дезінформація про мобілізацію
Не менш важливим аспектом стало поширення дезінформації про мобілізацію та втрати. В осінній період 2023 року у російських та проросійських Telegram-каналах активно виникали десятки повідомлень про «таємні накази Генштабу» або «масову мобілізацію студентів». Всі ці документи були оформлені у реалістичному стилі та містили QR-коди і підписи, але виявилися фальшивими. Аналіз метаданих показав, що більшість з них були створені генеративними моделями за єдиним шаблоном. Це класичний випадок використання штучного інтелекту не лише для створення фальшивок, а для кампанії, що адаптується в реальному часі. Власне, фейкові матеріали про нібито злочини ТЦК продовжують генеруватися й розповсюджуватися через Телеграм-канали та Тік-Ток.
Особливо активно обман використовувався перед атаками на енергетичну інфраструктуру. Напередодні масованих обстрілів російські джерела розповсюджували дезінформацію про «відключення світла через помилки диспетчерів» або «диверсії українських військових». Це створювало атмосферу недовіри до державних повідомлень і знижувало готовність населення реагувати на реальні загрози. New America підкреслює, що такі операції поєднують когнітивний і технічний вплив, коли спочатку змінюється сприйняття, а потім наноситься фізичний удар. Досвід України показав, що сучасна війна розпочинається не з артилерійських обстрілів, а з інформаційної війни.
Роль штучного інтелекту у військовому обмані
Отже, штучний інтелект став не лише інструментом, а й основним каталізатором цих процесів, матеріалом, у якому розгортається війна обману. Генеративні моделі можуть створювати синтетичні зображення, голоси та повідомлення, які практично неможливо відрізнити від реальних. За лічені хвилини можна підготувати десятки варіантів фальшивих новин або «витоків» розвідданих. Військові експерти відзначали, що за один день можна створити понад сотню варіантів фейкових повідомлень, адаптованих до різних цільових аудиторій — від українських військових до західних журналістів.
Алгоритми машинного навчання дозволяють адаптувати контент до конкретних аудиторій, що дає змогу противнику діяти точково, підриваючи довіру до офіційних джерел та рішень командування. Штучний інтелект, що нароблений для аналізу даних, перетворюється на інструмент створення хаосу в їхньому сприйнятті.
Квантові обчислення є додатковим ускладнюючим фактором. Вони здатні швидше проводити симуляції, розшифровувати перехоплені сигнали й виявляти фальшиві інформаційні патерни в більшому обсязі.
Це зробило дезінформацію не тільки масовою, але й легкою у виконанні. Якщо у 2014 році для таких кампаній потрібні були команди аналітиків, тепер за їх реалізацію відповідає алгоритм.
З одночасним цим зростає вразливість самих систем штучного інтелекту. Його можна обманути, маніпулюючи даними сенсорів, підробленими сигналами або шаблонами, відповідними базовим алгоритмічним припущенням системи.
Алгоритми розпізнавання цілей або аналізу супутникових знімків можливі для обману за допомогою adversarial-атак — невидимих для людини цифрових змін в зображеннях, які змушують ШІ «бачити» неіснуючу техніку.
Уявні цілі можуть бути класифіковані як справжні, а реальні — ігноруватися. В лабораторних умовах такі атаки спрацьовували більше ніж у половині випадків. Це відкриває можливості для маніпуляцій: противник може введення в оману стосовно навчальних даних або спотворювати телеметрію, аби викликати хибні рішення в системах наведення чи операційного планування.
Такі методи вже тестувалися в оборонних лабораторіях США та ЄС. Для України це вже не теорія: зафіксовано спроби маніпуляцій з телеметрією дронів і управління потоками відео, коли аналітичні системи отримували фальшиві дані про «влучання» чи «знищення цілі». У таких умовах перевірка достовірності даних стає не менш важливим завданням, ніж перевірка координат.
Контрдезінформаційні стратегії
На цьому фоні Україна стала однією з небагатьох країн, що активно застосовують контрдезінформаційні стратегії. Створені механізми багаторівневої перевірки даних: від аналізу зображень і метаданих до перехресної перевірки з розвідкою. У військових підрозділах формуються робочі групи, що згруповують спеціалістів з OSINT, кібербезпеки та психологічних операцій. Їхня задача полягає у перевірці інформації в реальному часі: виявлення підроблених відео, ідентифікація ботмереж, аналіз динаміки інформаційних відхилень у Telegram та TikTok.
Такі команди здатні не лише виявляти обман, а й прогнозувати його, виявляючи аномальні інформаційні хвилі, що вказують на підготовку нової кампанії. Це, своєю чергою, дозволяє зменшити вплив фейкових «новинних вибухів» і приймати рішення, базуючи їх на перевірених даних. Згідно з оцінками New America, це одне з ключових досягнень України — перехід від реакції до активного управління інформаційною безпекою.
З досвіду України та висновків аналітиків New America можна виокремити кілька практичних рекомендацій.
- По-перше, важливо розробити стандартні операційні процедури (SOP) для верифікації інформації у бойових умовах: алгоритм швидкої оцінки достовірності фото, відео або координат перед ухваленням рішень.
- По-друге, необхідно створити окремі підрозділи з протидії обману — міждисциплінарні групи, відповідальні за виявлення та нейтралізацію інформаційних пасток.
- Третє — використовувати сам штучний інтелект для захисту системи, щоб виявляти синтетичний контент або аномалії в потоках даних, а також ідентифікувати ознаки фальсифікації сенсорних даних.
- І нарешті, інтеграція теми обману в навчальні програми офіцерів та командирів, щоб навички розпізнавання обману стали невід’ємною частиною військової підготовки.
На сьогоднішній день штучний інтелект перетворився не лише на допоміжний інструмент, який повинен поліпшити повсякденність, а й на повноцінну зброю. Він зробив дезінформацію швидшою та доступнішою, але також може стати інструментом її викриття. Таким чином, він виявляється одночасно захистом і загрозою.
Головне — усвідомити, що боротьба за правду більше не обмежується лише медіа. Вона триває у нейромережах, сидить у даних сенсорів і алгоритмах, що визначають, що є реальністю. Той, хто навчиться швидше перевіряти цю реальність, ніж ворог, отримає перевагу у конфліктах майбутнього.
Україна є однією з перших країн, які опинилися у даній ситуації, зумівши об’єднати технології, аналітичні здібності та критичне мислення. Тепер перед нами стоїть завдання не лише захищатися від обману, але й навчити союзників, як його виявляти.
