Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це розповів Ніклас Кьолер, один зі співзасновників європейського оборонного стартапу Helsing, під час заходу в Мюнхені.
За його словами, сучасні оборонні рішення обумовлені двома основними технологічними напрямками: мережево-центричною інтеграцією та автономними платформами. На початку діяльності стартапу акцент робився на інтеграції програмного забезпечення для оптимізації роботи існуючих систем – артилерії, вертольотів та інших видів зброї. Однак бойові дії в Україні виявили, що швидкість і масштаб виробництва озброєння мають критичне значення. Виявилося, що дрони є найефективнішим засобом для масштабування виробництва.
«Війна в Україні суттєво змінила підхід до розвитку технологій. Безпілотники та автономні системи стали ключовими елементами, і це вже не абстракція, а реальний виклик, пов’язаний з людськими життями. Це не просто тестовий полігон; це поле бою, де використовуються дрони. Спочатку застосовувалися переважно комерційні дрони, але згодом відбулася їх мілітаризація – з’явилися як маломасштабні, так і великі БПЛА, а також наземні та морські системи. Тим, хто слідкує за цією галуззю, було очевидно, як швидко розвиваються нові технології», – зазначив Кьолер.
Він також підкреслив, що зараз компанія фіксує високий попит на автономні малогабаритні системи, які можна оперативно масштабувати та застосовувати в масовому порядку, що значно перевершує традиційні платформи, які потребують тривалого часу для виробництва. Враховуючи обставини війни в Україні, фахівці Helsing дійшли висновку, що лише розробка програмного забезпечення недостатня; необхідно також створювати апаратні рішення, здатні функціонувати автономно з використанням штучного інтелекту.
«Потреби користувачів зростали швидше, ніж ми встигали їх задовольнити, інтегруючись із наявними системами. Розвиток штучного інтелекту та програмного забезпечення відбувався набагато швидше, ніж ми припускали. Інтеграція в складні поточні системи також була можливою, але не так швидко, як ми вважали за необхідне. Тому створення власного апаратного забезпечення стало важливим елементом нашої стратегії», — додав ще один співзасновник Helsing Гундберт Шерф.
Цього року Helsing відкрила свій перший завод з виробництва дронів на півдні Німеччини, названий «фабрикою стійкості». У липні також була запущена фабрика морських дронів у Великій Британії. Крім того, компанія придбала німецького виробника легкомоторних літаків і планерів Grob Aircraft.
Детальніше про це читайте в статті «Бойовий ШІ з Європи».
Як стало відомо, компанія Helsing, яка має штаб-квартиру в Мюнхені, вже поставила в Україну 1950 дронів-камікадзе HF-1, які оснащені штучним інтелектом, створені у співпраці з українським виробником, і наразі проводить випробування нового баражуючого боєприпасу HX-2 з покращеними характеристиками.
Фото надані компанією Helsing