Уявіть собі ситуацію, коли ваші кредитні картки перестають діяти, акаунти на популярних платформах блокуються, а можливість використовувати технології США зникає. Це стає реальністю для однієї канадки, життя якої невпинно змінилося через санкції.
Ця історія починається в минулому році, коли американська адміністрація за часів Трампа внесла до списку економічних санкцій Кімберлі Прост — суддю Міжнародного кримінального суду. Її кримінальна діяльність стосується ухвали про розслідування можливих військових злочинів в Афганістані, що, зокрема, стосується й військовослужбовців США. Важливо зазначити, що Сполучені Штати не є учасником Міжнародного суду та не визнають його юрисдикції. Разом із Прост в список потрапили також інші судді та прокурори МКС.
Оскільки її ім’я тепер перебуває поряд із назваи, що вшановують терористів і кібершпигунів, Прост описала наслідки санкцій для свого життя як «паралізуючі». Цей випадок підкреслює, як сильно ця ситуація вплинула на повсякденність людини, ставлячи під сумнів довіру законодавців Європи до американських технологій.
Зменшити залежність від США
В умовах зростаючої американської дипломатії, яке передбачає агресивні дії з боку США, країни Європи починають активно обговорювати необхідність зменшення залежності від американських технологій. Це викликане динамічними змінами в міжнародних відносинах, які підштовхують до переосмислення цифрового суверенітету.
Зокрема, глава кібербезпеки Бельгії Мігель Де Брюйкер визнав: Європа «втрачає інтернет» через домінування США в технологічному та фінансовому маркетах. У зв’язку з цим він закликав Європейський Союз посилити свої технологічні потужності.
Не так давно Європейський парламент проголосував за резолюцію, яка спонукає Єврокомісію дослідити можливості зниження залежності від іноземних постачальників. Згідно з оцінками, країни ЄС покладаються на неєвропейські держави для отримання більше ніж 80% своїх цифрових продуктів та послуг.
На тлі цих подій французька влада оголосила про намір замінити популярні програми для відеоконференцій, такі як Zoom та Microsoft Teams, на власну розробку — програму Visio.
Проблема цифрового суверенітету не є новою. Вона виникла ще із запровадженням Патріотичного акту в США в 2001 році, що дало змогу американським розвідувальним службам здійснювати масштабне спостереження, включаючи комунікації громадян європейських країн.
На індивідуальному рівні все більше людей закликають відмовитися від послуг американських технологічних компаній, активно закликаючи своїх керівників виступити проти жорсткості імміграційних агентів США. Окремі журналісти і активісти навіть створюють посібники, як можна перейти на альтернативні технології, сприяючи розвитку європейських рішень.
Ці події відображають зростаючий тренд у прагненні країн Європи до цифрової незалежності, в умовах, коли зростає усвідомлення про необхідність зміцнення своїх технологічних позицій.
