Найсуворіша у світі доктрина штучного інтелекту «План дій США з штучного інтелекту» визначить не лише майбутнє Сполучених Штатів, а й окреслить нові аспекти цифрової геополітики XXI століття.
Доктрина штучного інтелекту
У липні 2025 року США офіційно представили всебічну доктрину «План дій США з штучного інтелекту», яка має серйозні наміри зіграти роль геополітичного маніфесту. У ній США підкреслили, що майбутнє світового лідерства залежить не лише від ядерних запасів чи космічних програм, а й від здатності країн переважати у сфері штучного інтелекту.
Представлений улітку 2025 року стратегічний документ є найбільш амбітним і радикальним зусиллям США з утвердження свого лідерства в AI. Ця ініціатива формує концепцію цифрового націоналізму, відповідно до якої “американський AI” має бути вільним від «лівих упереджень», інноваційним, відкритим, мілітаризованим і, зокрема, орієнтованим на національні інтереси.
У даному тексті ми детально розглянемо, як Америка осмислює штучний інтелект: хто є ініціатором стратегії, що в ній закладено, і як вона має змінити внутрішню структуру, інфраструктуру та політику США найближчими роками.
Штучний інтелект як національна ідея США
План дій США з штучного інтелекту став логічним продовженням повернення Сполучених Штатів до технологічного реалізму. Основою стратегії став Указ Президента Трампа №14179 від 23 січня 2025 року, який скасував попередні заходи, пов’язані з регулюванням в адміністрації Байдена (Executive Order 14110, 2023), і зобов’язав створити новий план упродовж 180 днів, орієнтуючи його на перегляд підходів до розвитку AI в США.
Цю ініціативу розробила група радників, очолювана Майклом Кратсіосом (науковий радник Трампа), Девідом О. Саксом (технолог та підприємець, критик ідей DEI), а також державним секретарем Марко Рубіо. У вступному слові Трамп підкреслив: «Це гонка, яку Америка повинна виграти. Якщо ми не виграємо у змаганні за AI, це зроблять Китай або інші авторитарні держави». Америка має можливість досягти технологічної гегемонії через нову індустріальну революцію, засновану на внутрішніх інноваціях і жорсткому зовнішньому контролі.
Для досягнення цієї мети розроблено трискладову стратегію, що включає інновації, інфраструктуру та зовнішню політику.
СТОВП I: Прискорення інновацій (AI Innovation Acceleration)
США планують стати не лише учасником, а й центром світового AI-сектору шляхом дерегуляції, підтримки відкритих моделей та масового впровадження AI у всі галузі економіки.
США зосередять зусилля на створенні сприятливого середовища для інновацій, орієнтуючи штучний інтелект на стандарт у всіх аспектах життя. Першочергове значення матиме дерегуляція, під якою держава зменшує централізований контроль і передає ініціативу ринку. Штати, які запроваджують надмірні обмеження на використання AI, втратять право на федеральне фінансування. Це створює чіткий сигнал: гнучкість і швидкість впровадження є ключовими для отримання підтримки з боку Вашингтона.
Ідеологічна нейтральність
Другим важливим аспектом є ідеологічна нейтральність. Автори стратегії наполягають, що AI-системи повинні бути вільними від «лівих упереджень» та ідей DEI, а також від соціальної критики. Натомість пріоритетом є «об’єктивна істина», позбавлена культурних наративів і морального тиску. Таким чином, AI перетворюється на інструмент, вільний від політики, яка суперечить правому консервативному консенсусу, що його представляє Трамп.
Уряд також оголосив про підтримку відкритих моделей з відкритим кодом, оскільки такі моделі вважаються економічними й геополітично потужними інструментами, здатними протистояти закритим китайським системам та європейським «етичним» моделям AI. У центрі стратегії – масове впровадження таких рішень у бізнесі, охороні здоров’я, агросекторі та енергетичному секторі. Створюються спеціалізовані «пісочниці» для тестування нових продуктів, а також покладається відповідальність на військових, які повинні щоквартально звітувати про прогрес у впровадженні AI.
Освітянські програми та індустріальний розвиток
Для підтримки інноваційної хвилі необхідна нова генерація фахівців. Тому стратегія передбачає розвиток професійно-технічної освіти, програм стажування та податкових пільг для компаній, які інвестують у навчання кадрів у сфері AI. Усе це підпорядковано створенню технологічного середнього класу, що спроможний обслуговувати, інтегрувати й масштабувати AI.
Частина стратегії, що стосується індустріального розвитку, повністю відповідає виборчій програмі Трампа, з акцентами на безпілотниках, автономному транспорту, біотехнологіях та автоматизації. Також розвиваються програми DARPA, які фокусуються на пояснюваності й надійності AI у важливих сферах, таких як оборона, охорона здоров’я та критична інфраструктура.
Зрештою, за участю університетів, приватних компаній та державних структур створюється національна система оцінки якості AI-моделей – testbed. Усі рішення, що впроваджуються в урядовому секторі, підлягають єдиній сертифікації, а розробки мають бути взаємозамінними між різними відомствами для централізації закупівель, скорочення витрат і прискорення масштабування.
СТОВП II: AI-інфраструктура США
У наступній частині стратегії увага зосереджена на матеріальній базі, без якої жодна інновація в AI не матиме успіху. США визначають пріоритетом активне будівництво інфраструктури для підтримки експоненціального зростання штучного інтелекту, включаючи дата-центри, заводи з виробництва чипів, нові електростанції та захищені обчислювальні середовища для оборонних потреб. Це актуально, оскільки Китай активно розвиває свої чипові заводи та обговорює спільні проекти в енергетичній сфері з Росією.
Виробництво чіпів та кібербезпека
Однією з ключових ініціатив є повернення виробництва чипів до Сполучених Штатів. Програма CHIPS Act, що фінансує виробничі кластери, звільняється від «ідеологічних вимог», таких як соціальні квоти та екологічні стандарти, із фокусом на швидкості, обсягах і повному контролю над ланцюгами постачання. Причини такої зміни не лише в конкуренції з Китаєм. У документі зазначено, що втручання «авторитарних держав» у постачання AI-компонентів становить екзистенційну загрозу для США. Особливо наголошується на ризиках шпигунства, саботажу та викрадення інтелектуальної власності. Також звертається увага на потенційні кібератаки на ланцюги постачання технологій, які Україна відповідно до сучасних умов може зазнати.
Кібербезпека критичної інфраструктури знаходиться в центрі уваги AI-доктрини. У зв’язку з великими обсягами даних та обчислювальних потужностей дата-центри, енергомережі і логістичні вузли стають вразливими до складних атак. Тому створюється спеціальний центр AI-ISAC (Information Sharing and Analysis Center for AI), покликаний координувати обмін інформацією між підприємствами, державними структурами та операторами інфраструктури. У документі також згадуються атаки з боку хакерських груп з Китаю (APT41, Volt Typhoon) і Росії (Sandworm, Fancy Bear), що вже вчиняли напади на американські енергетичні системи та телекомунікації.
Усі інциденти, пов’язані з порушеннями цілісності AI-моделей, будуть включені до сценаріїв дій у разі загроз (cybersecurity playbooks). Міністерство внутрішньої безпеки (DHS) оновлює стандарти реагування, враховуючи специфіку AI. Важливо, що згідно з планом, держава зобов’язується координувати дії з приватним сектором у реальному часі, запроваджуючи протоколи обміну інформацією про нові вразливості та їх експлуатаційний потенціал.
Цей підхід, хоч і є дієвим, але все ж запізнілим реагуванням на виклики останніх років, коли уряд США дізнавався про кібератаки лише після їх здійснення. Тепер планується, що завдяки спеціалізованій аналітиці в контексті AI координація буде своєчасною, уніфікованою і підтримуватиметься спеціалізованими командами аналізу загроз.
СТОВП III: Міжнародна дипломатія і безпека
Остання частина американської стратегії AI акцентує увагу на міжнародному контексті. Штучний інтелект у розумінні США є не лише внутрішнім ресурсом для розвитку економіки і армії, але й важливим інструментом у глобальному геополітичному змаганні. Тому третій стовп стратегії орієнтується на експорт технологій, протидію Китаю, контроль за технологічним витоком і формування коаліцій з союзниками.
По-перше, США планують активно експортувати AI-рішення до союзних країн, включаючи не лише окремі продукти, а й повні технологічні стеки: чипи, алгоритми, стандарти, інтерфейси та методи захисту. Це створює «сферу технологічного впливу» США, де американські підходи до безпеки і розвитку AI стануть стандартом.
По-друге, План дій AI проголошує спротив авторитарним моделям AI. США планують заблокувати ініціативи Китаю у стандартизації систем розпізнавання облич, моніторингу поведінки та централізованої цензури в міжнародних організаціях, таких як ООН, ISO або Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO). У документі підкреслюється, що Пекін просуває «недемократичні протоколи», які можуть бути реалізовані як глобальні технічні стандарти. На це США ініціюють кампанію з просування альтернативних стандартів – прозорих, етичних і відповідальних, які враховують приватність, права людини та прозорість систем AI.
Третій пріоритет полягає у контролі за експортом чипів і обчислювальних ресурсів. США забороняють постачання передових AI-чипів до Китаю, Ірану, Північній Кореї та Росії, а також запроваджують систему перевірки GPS-локацій серверів, щоб уникнути «реекспорту» через треті країни (наприклад, через Малайзію або ОАЕ). Вводиться механізм «експортного слідкування», який зобов’язує постачальників надавати докази кінцевого використання, в іншому випадку вони можуть втратити ліцензії. Документ також передбачає впровадження «вторинних санкцій», які застосовуватимуться, якщо союзник надає AI-технології ворогові США (навіть опосередковано). Тоді він також підпаде під обмеження, які стосуються доступу до американських ринків чи наукових проектів.
Особливу увагу буде приділено усуненню лазівок у системі контролю. Відтепер код, драйвери та інтерфейси також підлягають регуляції. Уряд США планує в 2026 році заснувати Глобальну коаліцію з експортного контролю, яка координуватиме перелік заборонених технологій і впроваджуватиме обмеження на митному рівні.
Це багатосторонній механізм на зразок Wassenaar Arrangement, але з акцентом на штучний інтелект, квантові обчислення і біотехнології. Ідея полягає в тому, щоб усі країни-учасниці погодилися не постачати критично важливі технології державам, які використовують їх для репресій, кібератак або підриву демократичних інститутів. Крім політичного тиску, США пропонують економічні важелі, такі як запровадження торгових бар’єрів і обмеження доступу до хмарних сервісів для країн, які співпрацюють з Росією чи Китаєм у сфері AI без належного контролю.
Не менш важливим аспектом є біобезпека та застосування AI у сфері CBRNE (хімічна, біологічна, радіологічна, ядерна та вибухова зброя). План дій AI прямо вказує на ризик використання генеративних технологій для створення біозброї або симуляцій нових патогенів. Тому уряд запроваджує обов’язкові перевірки користувачів, які працюють з біологічними інструментами на базі AI, і створює систему попереднього скринінгу.
AI як глобальна геополітична стратегія
Документ містить десятки конкретних завдань для федеральних відомств, від Міністерства енергетики до Пентагону та Міністерства торгівлі США, з чіткими термінами виконання. Наприклад, щоквартальні звіти про реалізацію AI в оборонному секторі, або термін до шести місяців на створення національної системи оцінки AI-моделей.
Реалізація Плану базується на принципі «економіка AI, орієнтована на місію», що означає, що AI має служити національним інтересам. Документ включає:
- пріоритет у державних закупівлях для компаній, які дотримуються стандартів “secure-by-design”;
- фіскальні стимули і податкові пільги для бізнесу, що інвестує в навчання кадрів у сфері AI;
- федеральне фінансування через CHIPS and Science Act, Defense Production Act, National AI Research Resource та грантові програми DARPA/NSF/NIH.
Окрему увагу приділено створенню інституційної інфраструктури.
- новий AI-ISAC (Information Sharing and Analysis Center) для кіберзагроз;
- національна бібліотека AI-юзкейсів для держсектору;
- класифіковані дата-центри для потреб розвідки та оборони;
- міжвідомча рада з координації AI у сфері безпеки, стандартизації та міжнародної співпраці.
У документі прописується механізм контролю за діями самого уряду, зокрема, створення незалежного аудиту застосування AI у федеральних структурах.
Ключовою особливістю Плану є агресивний політико-економічний націоналізм. США визнають, що боротьба за AI – це не лише змагання патентів і стартапів, а й конкуренція політичних систем. І вони готові до цього не лише на технологічному рівні, але й через жорсткий експортний контроль, санкції проти союзників та утворення глобальної антиегалітарної AI-коаліції.
Це перша в історії цифрова стратегія, яка реалізується з логікою військової мобілізації, не проти людей, а за контроль над розумами машин. Це не просто технологічна програма, а спроба створити модель глобального контролю за технологіями, що можуть змінити баланс сил у світі. Америка прагне не лише зайняти перше місце, але й зробити свою модель єдино можливою для «вільного світу».
Це ініціатива, що прагне оформити цифрову геополітику XXI століття, де немає місця багатосторонній етиці, правам людини чи глобальним угодам. Існує лише чітке усвідомлення, що технологія – це сила, і Америка повинна її контролювати.
Ця найсуворіша у світі AI-доктрина передбачає дерегуляцію, внутрішню стандартизацію, масову мілітаризацію й активну зовнішню політику. Це гонка, де США чітко вказали: у них не буде «другого місця».
Її успіх чи невдача стануть прецедентом, що визначить не лише майбутнє Сполучених Штатів, а й контури майбутньої глобальної системи.
