Цього тижня ми відзначаємо 48-річчя з моменту запуску космічного апарату NASA Voyager 1 з мису Канаверал, Флорида, що сталося 5 вересня 1977 року. Мета місії полягала в детальному вивченні Юпітера та Сатурна. Через майже півстоліття Voyager 1 і його двійник Voyager 2 все ще досліджують, але тепер перебувають у зовнішніх частинах нашої Сонячної системи.
Для святкування NASA’s Jet Propulsion Laboratory публікує архівне відео пресконференції, що відбулася 6 червня 1990 року, після завершення планетарних досліджень місії. Під час брифінгу представники місії презентували «Сімейний портрет Сонячної системи» — мозаїку, що складається з зображень шести з восьми планет Сонячної системи, зроблених Voyager 1 14 лютого 1990 року, коли космічний апарат перебував за орбітою Нептуна — приблизно за 3,7 мільярда миль (6 мільярдів кілометрів) від Сонця.
Кожна планета — це лише маленька крапка світла, яка займає приблизно один піксель. Під час пресконференції член наукової групи Voyager та відомий комунікатор науки Карл Саган охарактеризував зображення Землі як “Бліду блакитну крапку”.
Що робив Voyager
Voyager 1 був запущений через два тижні після свого двійника, Voyager 2. Основні цілі місії включали близькі прольоти мимо Юпітера та Сатурна, а також їхніх супутників. Хоча вони й не стали першими космічними апаратами, що відвідали ці два газових велетня, їхні відкриття були численними.
Voyager 2 продовжив свою подорож, пролетівши повз Уран у 1986 році та Нептун у 1989 році в рамках розширеної місії, що принесла інші суттєві відкриття. Цей космічний апарат залишається єдиним, що відвідав ці планети.
