У українському сегменті Facebook за останні три роки значно зросли масштаби клікбейту та шахрайства.
На цьому акцентував увагу аналітик Центру демократії та верховенства права Павло Бурдяк під час онлайн-презентації дослідження «Небезпека в стрічці Facebook: клікбейт і таргетована реклама як знаряддя маніпуляцій та шахрайства» в Укрінформі.
“Починаючи з 2022 року, обсяги клікбейту та шахрайства в українському Facebook та інших соціальних мережах суттєво зросли. Це стало можливим завдяки ряду чинників, серед яких російська агресія, що вплинула на формування нових тем, на яких спекулюють маніпулятори, таких як війна та обстріли військових,” – зазначив Бурдяк.
Аналітик також підкреслив важливість розвитку інструментів штучного інтелекту, який здатний швидко генерувати величезні обсяги контенту за дуже низькою вартістю.
За його відомостями, штучний інтелект безпосередньо сприяє як клікбейтним маніпуляціям, так і рекламному шахрайству.
“Для протидії цим викликам необхідно співпрацювати з різними платформами, такими як Facebook, і шукати спільні конструктивні рішення, а також проводити інформаційно-просвітницькі кампанії для користувачів, на яких орієнтуються клікбейт та шахрайство,” – підкреслив він.
Бурдяк також повідомив про розроблені рекомендації для звичайних користувачів соцмереж та для Meta, материнської компанії Facebook.
На його думку, користувачам слід ставити запитання щодо джерел інформації, яка викликає сильні емоційні реакції, і критично оцінювати контент, з яким вони взаємодіють.
“Рекомендується перевіряти деталі сторінки, що поширює клікбейтний контент, а також звертати увагу на наявність ознак, що можуть вказувати на те, що візуальний контент, такий як зображення або відео, був створений за допомогою ШІ,” – додав Бурдяк.
Він також закликає Meta розглянути питання підвищення прозорості сторінок, зокрема тих, які мають велику кількість підписників і охоплення. Варто обмежити можливість для таких сторінок приховувати країну, з якої вони управляються.
“Додатково необхідно провести аудит алгоритмів, які маркують та рекомендують контент, створений ШІ, адже нинішні алгоритми Meta з цим не справляються. Також потрібно переглянути політику щодо маніпулятивних візуалів, які хоч і не є відвертою дезінформацією, але все ж таки спрямовані на введення користувачів в оману,” – зазначив представник Центру демократії та верховенства права.
Обговорюючи протидію шахрайській рекламі, він закликав користувачів не довіряти обіцянкам легкого заробітку та завжди перевіряти офіційні джерела.
Крім того, людям слід перевіряти сторінки державних установ і дотримуватись рекомендацій медіа з перевіреного списку.
“Ще однією порадою для користувачів є аналіз рекламних сторінок, оскільки часто це можуть бути одноденні проекти з незвичайними назвами, створені недавно. Варто звертати увагу на домен сайту, на який веде реклама, і не ділитися особистими даними чи даними карток,” – підкреслив аналітик.
На думку Бурдяка, Meta повинна поліпшити модерацію реклами на основі чутливих слів.
“Актуально, оскільки алгоритми Meta все ще пропускають рекламу, яка обіцяє легкі доходи чи оренду акаунтів, це вже є порушенням правил самої компанії. Необхідно вдосконалити систему виявлення таких слів і активніше видаляти цю рекламу, або ж не допускати її до публікації,” – зазначив він.
Бурдяк також вказав на необхідність додати опцію для подання скарг на діпфейки публічних осіб та фінансове шахрайство.
“Якщо я натрапив на рекламу, в якій використовується відома особа, яка, здавалося б, рекламує певний медичний засіб, має бути можливість подати скаргу на діпфейк цієї особи і терміново розглянути такі сигнали,” – підсумував аналітик.
