Стимуляція використання української мови: україномовний контент для штучного інтелекту, розширення книговидання, покращення культурної освіти
10 червня в Національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбувся круглий стіл на тему «Креативні і дієві методи стимулювання вживання та розвитку української мови», в якому взяли участь понад двадцяти спікерів – представників культури, освіти, науки та громадського суспільства.
На заході учасники – освітяни, письменники та мовні активісти – обмінювалися думками щодо способів підтримки та розвитку української мови.
Дана зустріч проходила в рамках інформаційної платформи, метою якої є в умовах війни популяризація української культури та пояснення сучасних важливих явищ. Ідея організувати круглий стіл з’явилася на тлі зменшення позитивних тенденцій щодо використання української мови в публічному просторі та повсякденному спілкуванні, яке почало посилюватися після Революції Гідності (2014), ухвалення Закону про мову (2019) і початку російської агресії (2022).
У першому підсумковому матеріалі круглого столу представлені виступи таких спікерів, як ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров, проректор з наукової роботи КПІ імені Ігоря Сікорського Сергій Стіренко, письменниця та директорка видавництва «Дуліби» Марина Гримич, письменник та перекладач Остап Українець, керівниця волонтерських ініціатив з вивчення української мови Анастасія Розлуцька та Тарас Шамайда, громадський діяч і експерт у мовних питаннях.
БУГРОВ: ПРОСТИЙ РЕЦЕПТ – ЗБІЛЬШИТИ КНИГОВИДАННЯ
Володимир Бугров, ректор Київського національного університету, зазначив:
– Три роки тому ситуація з українською мовою виглядала більш оптимістично, тоді як сьогодні вона стає більш тривожною. Слухаючи розмови на вулицях, помічаю, що молодь дедалі частіше спілкується російською. Вдома я спостерігаю те ж саме, навіть на лекціях українською мовою, студенти часто переходять на російську під час перерви, кажучи, що так зручніше. На таке питання немає розумної відповіді. Тож я вважаю, що один з шляхів покращення – це збільшення кількості україномовних видань, бажано в білінгвальному форматі, та активна популяризація української літератури за кордоном. Наприклад, я мав можливість відвідати Туреччину, де в одному з університетів побачив полиці з українською літературою поряд з російською, та зрозумів, як важливо заповнити цю прогалину нашими виданнями.
Наш університет має практику передавати українські книги під час академічної мобільності. Однак для ефективного вирішення цього питання я вважаю, що державні установи разом із культурними інститутами мають бути активними у цьому процесі.
МИ ПИШЕМО, ЩОБ УЦІНЮВАЛИ УКРАЇНЦІ, АЛЕ НЕ НАВЧИЛИСЯ ПИСАТИ ДЛЯ СВІТУ
Марина Гримич, письменниця та директорка видавництва «Дуліби», висловила думку:
– Слово «креативні» у назві круглого столу підкреслює важливість креативності в розвитку української мови не лише в літературі, а й у науці. Я вважаю, що ми ще не готові змушувати українську мову входити в побутові сфери, з огляду на певні соціокультурні виклики. Хоча я оптимістично дивлюсь на зміни. Наприклад, останні два десятиліття я бачила, як українська література стала конкурентною на ринку. Проте, щоб досягти успіху на міжнародному рівні, нам слід ще доопрацювати наш стиль та адаптувати його для світової аудиторії. Якщо наші твори не з’являються за кордоном, це заважає нам підвищити престиж української культури та літератури.
ПОТРІБЕН УКРАЇНОМОВНИЙ КОНТЕНТ ДЛЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
Сергій Стіренко, проректор КПІ, зазначив:
– В умовах активного розвитку технологій штучного інтелекту, ми зіткнулися з дефіцитом україномовних матеріалів для навчання мовних моделей. Більшість текстів генерується через переклад з російської, що погіршує якість контенту. Тому українським студентам варто долучитися до створення якісних текстів для навчання нейронних мереж. Моя основна пропозиція полягає в потребі україномовного контенту для використання в системах штучного інтелекту.
СУРЖИК ЯК ІНСТРУМЕНТ УКРАЇНІЗАЦІЇ
Остап Українець, письменник і перекладач, зазначив:
– Мова завжди служила людям, а не навпаки. Інституційні заходи забезпечили існування української мови на державному рівні. Якщо ми вважаємо недостатнім вживання української в побуті, це свідчить про потребу в системному підході до популяризації мови. Як результат, українці мають відчути, що українська мова є живою, і можуть вільно використовувати її у всіх сферах, не боятися помилок.
НЕОБХІДНІСТЬ БЕЗКОШТОВНИХ КУРСІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Анастасія Розлуцька, керівниця волонтерської ініціативи, зазначила:
– Багато людей знають українську, але стикаються з мовними бар’єрами через нестачу підтримки. Наша ініціатива пропонує курси, націлені на подолання цих бар’єрів. Упровадження безкоштовних курсів для всіх відвідувачів є критично важливим для покращення мовної ситуації.
СИСТЕМНА МОВНА ПОЛІТИКА ЯК КЛЮЧ ДО УСПІХУ
Тарас Шамайда, громадський діяч, наголосив:
– Важливо розуміти, що креативність і системна мовна політика повинні діяти в комплексі. Ми маємо усвідомити, що російська держава веде агресивну мовну політику, й реагувати на це шляхом утвердження української мови в усіх галузях. Потрібно підтримувати системну мовну політику на державному та суспільному рівнях, враховуючи вимоги сучасності.
Детальніше читайте в наступних частинах.
Київ
Фото: Олександр Клименко
