Фахівці зауважують, що використання штучного інтелекту (ШІ) для створення фейкових новин про військові події стало яскравим прикладом глибшої стратегії російської пропаганди. Зокрема, штучно згенеровані інформаційні фейки, що зображують «солдатські» історії, вказують на набагато серйозніші загрози, які можуть виникнути внаслідок інтеграції ШІ у маніпулятивні комунікаційні тактики.
ШІ та маніпуляції
За словами експерта, така стратегія має довгострокові наслідки, які поки що не є такими очевидними, але їх можна порівняти з китайською ініціативою DeepSeek. Цей інструмент є прикладом «отруєння» інформації, що дозволяє державі контролювати та цензурувати відповіді своїх моделей ШІ щодо чутливих тем, таких як Тайвань або Тибет.
На відміну від китайських технологій, західні мовні моделі, такі як GPT або Gemini, не піддаються прямому контролю з боку держав. Росія ж, в свою чергу, знаходить способи адаптувати контент, щоб впливати на результати цих моделей. Це відкриває шлях для тривалої маніпуляції знаннями, які вони передають користувачам.
Одним із ключових напрямків є створення досконалих візуальних аналогів західних медіа та міжнародних організацій. Це дозволяє Росії публікувати фальшиві новини, які мають антиукраїнську або прокремлівську спрямованість. Такі матеріали, що містять оманливу інформацію про ситуацію в Україні, активно просуваються через соціальні мережі та платну рекламу, формуючи необґрунтовану інформаційну перевагу.
Експерт зазначив, що великі мовні моделі навчаються на основі відкритих джерел, зокрема статей і новин. Тож, Росія заповнює інформаційний простір мільйонами фальшивих матеріалів, які автоматизовані парсери розглядають як автентичні. Наслідки цього вже простежуються — нові генерації чат-ботів можуть несвідомо відтворювати російські наративи про війну в Україні, адже їхня «база знань» стала скомпрометованою.
Дослідники відзначають, що такі моделі, як Grok, вже демонструють тенденції до поширення російської пропаганди, підтверджуючи ефективність обраної стратегії. Це дає сигнал про те, що в майбутньому можна очікувати ще більших викликів у боротьбі з фейковою інформацією.
Крім того, важливо пам’ятати, що вже сьогодні близько половини контенту в онлайн-просторі виникає не від людей, а завдяки алгоритмам. Це ставить під загрозу якість інформації, яку ми споживаємо, і вимагає критичного підходу до джерел її походження.
